Конвертер римських цифр
Велику частину життя ми стикаємося з арабськими цифрами: їм нас навчають у школі і на них будується вся звична математика. Про існування римських чисел напевно чув кожен із нас, проте крім як на циферблаті годинника або в історичних текстах ми зустрічаємо їх рідко.
Історія виникнення римських цифр
Виникнення римських цифр історики належать до періоду до нашої ери. Вважається, що накреслення цифр безпосередньо пов'язане з будовою рук людини: цифри I–IIII (цифра IV мала саме такий вид приблизно до XIX століття) відповідають кількості пальців, цифра V нагадує розкриту долоню з притиснутими один до одного чотирма пальцями та відставленим великим пальцем. X схожа на дві схрещені руки.
Довгий час для повсякденних завдань вистачало і цього набору цифр, але з розвитком торгівлі були потрібні позначення і для більших чисел. Так виникли числа L(50), С(100), D(500) та М(1000). Позначення цих чисел пов'язані вже зі словами латинської мови, якою говорили древні римляни.
Римські цифри використовувалися по всій Європі до пізнього Середньовіччя. Побоюючись нововведень, європейці чинили опір спробам проведення числових реформ. Деяким реформаторам навіть довелося постати перед інквізицією. У XIII столітті італійському вченому Фібоначчі (Леонардо Пізанський, Leonardo Pisano) вдалося переконати спочатку коло вчених, а потім і всю громадськість у ряді переваг арабських цифр, з якими він познайомився під час однієї зі своїх подорожей. При цьому повний перехід від використання римських цифр до арабських зайняв близько чотирьох століть, протягом яких цілком нормальним для європейської математики було поєднання римських цифр з арабськими.
На Русі до системи арабських чисел також ставилися з побоюванням і тривалий час остерігалися її використання. Лише на рубежі XVII–XVIII століть за часів правління Петра I арабські числа набули широкого поширення серед жителів слов'янських земель.
Введення арабських цифр у використання значною мірою спростило арифметику обчислень. Тому завдяки переходу вченої спільноти на арабські цифри стали можливими усі подальші наукові відкриття у галузях математики, фізики, хімії.
Таким чином, заміна римських цифр на арабські стала відправною точкою для технічного та культурного прогресу людства. Важко повірити, що явищу, такому звичному і знайомому, люди шалено чинили опір століттям.
Відмінність римських цифр від арабських
Основна перевага, що дозволила арабським цифрам витіснити римські, полягає у простоті їх запису та читання. Для запису чисел з допомогою арабських цифр застосовується позиційна система числення, що передбачає чітку залежність значення кожної цифри від її становища в числе. Ця система виявилася набагато простішою і зрозумілішою, ніж низка громіздких правил, за якими складаються римські цифри.
Цікаві факти
- У Литві на дорожніх знаках, на вітринах магазинів, на вивісках підприємств римськими цифрами можуть бути позначені дні тижня.
- У Голландії римськими цифрами іноді позначають поверхи.
- В Італії, окрім звичного для європейців страху перед числом 13, нещасливим вважається також число 17. Можливе пояснення цьому криється ще в могилах стародавніх римлян, на яких були нерідкі написи VIXI, що в перекладі означає «Я жив» або «Моє життя закінчено». Якщо висловити напис римськими цифрами, то й вийде VI+XI=6+11=17.
- На Кубі римські цифри використовують на монетах.
- Протягом століть, коли римські цифри залишалися стандартним способом запису чисел по всій Європі, існували різні розширення системи, призначені для позначення великих чисел, жодне з яких ніколи не було стандартизовано.
В даний час римські цифри практично повністю втратили свій колишній вплив і велич, проте іноді їх все ж таки можна зустріти в книгах, на фасадах будівель або при позначенні століть. Пропонуємо вам вивчити основи складання числа з римських цифр — це, напевно, здасться вам цікавим і незвичайним заняттям.
